Кожна культура має забобони. І просунутий європеєць, і абориген з племені туарегів вірять у чудесну силу талісманів і побоюються лихого ока. Деякі прикмети у жителів різних країн схожі: підкова — знак удачі, число 13 — „чортова дюжина“, розбилося дзеркало — чекай біди. Але буває, що одна і та ж ознака має зовсім протилежний зміст.

Важливе місце у світорозумінні українців займали численні вірування, пов’язані із пересторогами, обмеженнями, табу тощо. Зокрема, подекуди вірили, що недобрими є перші дев’ять днів березня. Тяжким днем вважався понеділок: у цей день не слід було впускати до хати сторонню жінку чи щось позичати, бо весь тиждень буде лихий. У середу та п’ятницю не можна було когось проклинати, бо прокляття збудеться. Вірили також, що лихі години бувають у лихі дні (з ранку і до обіду). Щоб убезпечити себе від лихої години, неодмінно слід було застерегтись: В добрий час сказати, а в лихий промовчати; чи: В добру годину будь сказано. Часто народна уява пов’язувала успіх або невдачу в господарстві з молодиком: Якщо в новий місяць робота не вдається — то не вдаватиметься весь місяць.

Чимало забобонів, іноді й зовсім небезпідставних, складають ті, що пов’язані з вирощуванням городніх рослин. Це й не дивно: городництво посідало значне місце в житті українських селян.

Усе в світі прадавніх слов’ян мало сакральне значення. Ліси, поля, болота і навіть власна хата й комора були заселені містичними створіннями — мавками, марами, духами предків… Усіх треба було задобрити, щоб почуватися в безпеці у світі, який було так важко пояснити. Тому на могилах родичів справляли тризну, домовикам наливали у мисочку молока, а богам приносили жертви, нагадує «Українська правда. Життя».

Згодом боги замінилися християнськими святими: божество літнього сонця Купало стало Іваном Хрестителем, бог війни Перун — святим Іллєю, богиня материнства Мокоша — Параскевою П’ятницею; традиції ж лишились майже незмінними.

Наші предки вірили у магічні властивості води і вогню, солі, пахучих трав, воску й крейди. Так, знайшовши на Купала цвіт папороті, треба крейдою накреслити навколо себе коло і освятити його святою водою, щоб нечисть не змогла тобі нічого лихого заподіяти.

Дуже багато повір’їв і забобонів пов’язані з житлом. Навіть будівництво хати варто розпочинати на тому місці, яке обере собі для відпочинку худоба або там, де розташований мурашник.

Одним із найбільш священних місць у домі є поріг — символ межі і оберіг від злих духів. Тому не можна стояти на порозі — щоб не впустити духів у хату. Через поріг не вітаються, не передають речей, бо вважається, вони ніколи більше не повернуться на додому. Уберегти себе від духів можна намалювавши на дверях хрест, сваргу або «повну ружу» — солярні знаки, або повісити підкову, вишитий рушник, перехрещений пучок трав.

Археологи знаходять під порогом первісні поховання. Предків ховали під порогом, бо вірили, що вони будуть оберігати оселю від усього лихого. Звідси звичай кланятися порогу, ударяти труною о поріг, таким чином віддаючи честь пращурам.

Іншою межею між хатою і світом було вікно. Коли хтось помирав, то і вікна, і двері прочиняли навстіж, щоб душа могла вилетіти з дому. Потягом сорока днів для душі ставили воду й запалювали свічки.

А після 40 днів душі померлих можуть прийти до хати і стати за вікном. Саме тому з вікна не можна плювати, виливати помиї чи випускати кота.

Величезна кількість забобонів пов’язано з працею, святами, грішми, побутовими відносинами, але, напевно, найбільше — з народженням дитини. Вагітним жінкам не можна робити практично нічого. Не можна говорити нікому про вагітність, фотографуватись, підстригати волосся, дивитися на хворих людей, шити, різати, лихословити, купувати дитячі речі до народження дитини, їсти потайки…

Не можна проходити між двох людей, щоб дитина не стала косоокою; не можна лякатися — на тому місці, де жінка схопиться рукою у дитини може бути родимка; не можна колисати порожню колиску чи коляску, бо дитина вночі погано спатиме…

Про забобони, народні прикмети та повір’я українців можна писати багатотомні книги. Але не лише ми забобонні — в інших країнах теж тричі плюють через ліве плече і вважають розсипану сіль поганою прикметою.

Якщо в українців одягнена навиворіт сорочка означає, що битимуть, то у французів це вірний знак того, що невдовзі прийде приємна звістка. Проте, бажано не перевдягати цю сорочку доки, власне, не дізнаєшся про щось приємне.

Багато жителів Греції носять в кишені або гаманці кісточку кажана — від лихого ока. У той же час вбивство цього звіра, навіть в ім’я видобутку заповітної кісточки, вважається дуже поганою прикметою.

Будь-яке взуття, перевернуте підошвою вгору у тій же Греції віщує недобре. Тому якщо ви, роззуваючись в будинку у грека, упустили черевики, і вони приземлилися підошвою догори, негайно поверніть їх до нормального стану і скажіть «Scorda!». Пара плювків при цьому не завадить.

Пройти під сходами або побачити сороку в Англії — це дуже погано.

Сусіди англійців — ірландці, — один з найбільш забобонних народів. У давнину ірландки мали звичку ходити по коліно у воді з новонародженою дитиною на руках, щоб перевірити, людське це дитя або підступна фея, що забави заради прийняла людську подобу. Будь-якому ірландцеві відомо, що перевертні бояться води.

У Китаї багато марновірств пов’язані з мітлою. Вважається, що в кожній мітлі, живе дух, тому користуватися цим предметом слід обережно. Підмітати будинок можна, а ось чистити вівтарі або домашні статуї богів — не можна. А вже вдарити когось віником і зовсім рівносильно багаторічному прокляттю. Особливо погано, якщо мітла торкнеться чиєїсь голови.

Жоден китаєць не стане підстригати нігті після опівночі — щоб не накликати візитерів з того світу.

Пташка, що залетіла в італійський будинок — це погано. Нелюбов до пернатих поширюється навіть на окремі пір’я, особливо павині, які мають нагорі пляму, підозріло схожу на «дурне-око».

В Японії не слід встромляти палички в рис, а подушка ніколи не повинна бути спрямована на північ. Не варто також фотографуватися втрьох — той, хто опиниться посередині, може накликати на себе погибель.

Щастя прийде до будь-якого італійця, який почує, як чхає кішка. А в Англії є універсальний і до того ж, оновлюваний рецепт щастя. Щоб воно, нарешті, привалило, потрібно в перший день місяця голосно вимовити фразу „white rabbits“ («білі кролики»).

Чорний кіт

Чорний кіт і сьогодні є персонажем одного з трьох найбільш поширених забобонів (два інших пов’язані з проходженням під сходами і числом «13»).

Горезвісна зустріч з чорним котом у Росії й Україні обіцяє біду і вимагає негайних профілактичних заходів у вигляді плювка через плече. Англійці ж, навпаки, дарують листівки із зображенням чорних кішок, бажаючи один одному успіху. У Великій Британії чорний кіт займає особливий статус серед поширених прикмет та забобонів.

Якщо чорний кіт входить в твій будинок або в твою кімнату — це добрий знак.
Чорний кіт переходить дорогу — на щастя. (Повсюдно в Британії).

Щоб вилікувати «Антонів вогонь», візьми кров з вух чорного кота і натри уражене місце. (Графство Карлоу, Ірландія).

Щоб вилікувати лишай, візьми кров з хвоста чорного кота і натри уражене місце. (Корнуолл).

Дуже багато років поспіль в одній з лондонських церков чорний кіт неодмінно переходив дорогу нареченій, беручи участь таким чином в обряді вінчання. Регулярність появи цього улюбленця всіх фоторепортерів, завжди здавалася підозрілою…

Широку популярність свого часу отримав випадок з чорним котом, що трапився в лондонському поліцейському суді, де слухалася справа за позовом проти двох водіїв автобуса. Поки один з них чекав виклику, до нього на коліна стрибнув чорний кіт. Незабаром його викликали до залу суду, і він передав кота іншому водієві. Обидва водії були виправдані!

У Карла I був улюблений чорний кіт, і король був таким забобонним і так боявся його втратити, що тварину охороняли гвардійці. Але одного разу кіт все ж захворів і здох. «Не бачити мені удачі!» — вигукнув король. Того ж дня його арештували.

Ранджітсінджі, крікетіст з «Індіен Прінса», був переконаний, що поява чорного кота на полі ґарантує йому вдалу гру; в 1905 р. він зізнався, що чорний кіт «допоміг» йому два рази поспіль виграти першість графства Суррей.

В Скарборо (Йоркшир) чорний кіт, що живе в будинку рибалки, здавна вважається гарантом безпеки господаря під час плавання. Не дивно, що це марновірство призвело до різкого зростання ринкової ціни на чорних котів, і в наші дні їх часто крадуть, — для того щоб продавати забобонним мешканцям рибальських поселень.

Чорні коти в Британії завжди асоціювалися з відьмами. В одній стародавній книзі про Херефордшир є опис чаклунства якоїсь пані Кларк: «закопати голову чорного кота, поклавши на неї „якобус“ або шматок золота і встромивши в її очниці два чорних baenes (квасолини?). Це слід зробити у вівторок вночі, о 12:00, і через дев’ять ночей викопати золото, і будь-яка річ, куплена за це золото (але не забудьте неодмінно отримати здачу при купівлі), принесе вам стільки ж золота прибутку».

Дві відьми у «Masque of Queens» Бена Джонсона співають пісню, в якій є такі рядки:
«І вдруге повернулася я в дім,
І з чорним вмить розправилася котом.
Ось череп …»

Це поширене британське марновірство знову-таки можна порівняти з забобонами язичницьких країн.

Жителі Суматри, викликаючи дощ під час посухи або в будь-який інший час, кидають у річку чорного кота і якийсь час не випускають його на берег. Коли ж, нарешті, коту дозволяють вибратися з річки, то й на березі його переслідує ватага напіводягнених жінок, що обливають водою і його, і одна одну.

Джерела цих звичаїв, очевидно, слід шукати в стародавньому Єгипті, в культі священного чорного кота. Єгипетська богиня Баст шанувалася у вигляді чорної кішки, та за царювання Шешонка, першого фараона ХХІ-й лівійської династії, була оголошена офіційною Богинею Царства. Прихильність цієї богині завжди повинна була приносити удачу.

„Чортова дюжина“ — 13

П’ятниця, 13-е вважається нещасливим днем у більшості країн Європи, Австралії і США, нагадує І-Репортер. При цьому американці побоюються цього дня, мабуть, більше решти країн і народів. Деякі американці вважають за краще цього дня не виходити на службу, побоюючись, що добром подібна «вилазка» в такий нещасливий день не кінчиться. Багато хто відмовляється в п’ятницю, 13-го обідати в ресторанах через страх отруїтися. Чимало хірургів ніколи не призначають на цей день операцій. Ну а вже справляти у «чорну» п’ятницю весілля, підписувати крупний контракт або йти на інтерв’ю до потенційного працедавця вважається мільйонами доброчесних громадян світу майже самогубством.

Забобони? Взагалі-то, так. Але уперті факти свідчать про зворотнє. Журнал «Брітіш Медікел Джорнел» опублікував кілька років тому цікаве дослідження, назване «Чи є п’ятниця, 13-е шкідливою для вашого здоров’я?». Метою наукового дослідження було встановлення зв’язку між здоров’ям, поведінкою і забобонами, що існують у Сполученому Королівстві довкола п’ятниці, що випадає на 13-е число. Впродовж кількох років дослідники вели порівняльний аналіз кількості дорожніх інцидентів і кількості транспорту на дорогах, узявши за точку відліку два дні — п’ятниці, які випадають на 6-е і 13-е числа місяця. І що ж з’ясувалося: не дивлячись на те, що по «чорних» п’ятницях число автомобілів на дорогах піддослідного регіону завжди було значно менше, ніж у звичайну п’ятницю, число дорожніх аварій і госпіталізацій постраждалих водіїв кожного щоразу помітно зростало.

Науковий висновок прозвучав найбільш неймовірно: «П’ятниця, 13-е є для декого нещасливою. Ризик потрапляння до лікарні в результаті дорожньої аварії може збільшитися на цілих 52 відсотки. Рекомендується тому залишатися удома».

Існує повір’я, що у п’ятницю не треба міняти білизну на ліжку, інакше сплячого мучитимуть погані сни. Не рекомендується стригти у п’ятницю нігті, щоб не привернути печалі на свою голову. Не радять поширені забобони і подорожувати по п’ятницях.

Британці зробили свого часу відчайдушну спробу подолати ганебну слабкість п’ятничного забобону, що особливо лютував серед моряків. У ХIХ сторіччі був спеціально побудований корабель, чию долю міцно прив’язали саме до п’ятниці: цього дня тижня був закладений кіль корабля, в такий же день корабель був спущений на воду. У п’ятницю набрали команду судна. Відшукали капітана на ім’я Джим Фрайдей (П’ятниця). Нарешті, саме ж ім’я — Friday — дали і самому судну. І, звичайно ж, саме у п’ятницю «Фрайдей» пішов у своє перше плавання. У перше — і в останнє. Ні слуху, ні духу про це злощасне судно відтоді не було: «Фрайдей» як у воду канув…

Чим же завинила перед нами п’ятниця, 13-е? Теорій — безліч. Але жодна з них не є доведеною. Найбільш поширена стверджує, що християни незлюбили п’ятницю за те, що саме цього дня був розп’ятий Ісус Христос. Число ж 13 прокляте нібито внаслідок того, що саме стільки сиділо за столом в Останню Вечерю. І один з цих 13 виявився христопродавцем. Окремі джерела стверджують, що п’ятниця «почорніла» тому, що цього дня Адам і Єва скуштували забороненого плоду, здійснивши тим самим велике гріхопадіння…

П’ятниця 13-е стала украй нещасливим днем для багатьох широко відомих осіб, що залишили слід в історії. Наприклад, саме у п’ятницю, 13-го був арештований і засуджений до тюремного ув’язнення колись всемогутній «господар Чікаго», відомий американський гангстер Аль Капоне, що мав у своєму розпорядженні величезні кошти і встиг підкупити весь чиновницький апарат міста і штату. Але щось чомусь десь у нього «не зійшлося» саме в ту «чорну п’ятницю». У п’ятницю, 13 вересня 1996 р. в знаменитому місті азарту Лас-Вегасі був убитий популярний музикант і композитор Тупак Шакур, який до того зумів щасливо уникнути кількох серйозних замахів. Але в п’ятницю, 13-го кулі вбивці знайшли його. І цей список можна продовжувати. Проте світ великий, а історія довга, тому завжди знайдуться приклади, що підтверджують «чорноту» п’ятниці.

Джерело: another-reality.forum2x2.ru