Кожна культура має забобони. І просунутий європеєць, і абориген з племені туарегів вірять у чудесну силу талісманів і побоюються лихого ока. Деякі прикмети у жителів різних країн схожі: підкова — знак удачі, число 13 — „чортова дюжина“, розбилося дзеркало — чекай біди. Але буває, що одна і та ж ознака має зовсім протилежний зміст.

Важливе місце у світорозумінні українців займали численні вірування, пов’язані із пересторогами, обмеженнями, табу тощо. Зокрема, подекуди вірили, що недобрими є перші дев’ять днів березня. Тяжким днем вважався понеділок: у цей день не слід було впускати до хати сторонню жінку чи щось позичати, бо весь тиждень буде лихий. У середу та п’ятницю не можна було когось проклинати, бо прокляття збудеться. Вірили також, що лихі години бувають у лихі дні (з ранку і до обіду). Щоб убезпечити себе від лихої години, неодмінно слід було застерегтись: В добрий час сказати, а в лихий промовчати; чи: В добру годину будь сказано. Часто народна уява пов’язувала успіх або невдачу в господарстві з молодиком: Якщо в новий місяць робота не вдається — то не вдаватиметься весь місяць.

Чимало забобонів . . . . .

Египет – страна с богатой историей, которая скрывает в себе множество тайн, отделяющее нынешнее поколение, от когда-то существующей могущественной цивилизации. Древний Египет по праву называют колыбелью цивилизации.

Известен тот интересный факт, что именно в Египте были впервые изготовлены замок и ключи к нему, расческа и ножницы, макияж и дезодорант, зубная щетка с пастой.

Женщины в древнем Египте, в отличие от современных женщин, использовали косметику, исключительно только как средство от палящих солнечных лучей.

Від усієї душі вітаємо вас із знаменною датою — 69-річчям Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні! Роки йдуть, але пам’ять про подвиг наших героїв не меркне. Все більше ми заглиблюємося в історію, дізнаючись нові факти тих трагічних подій, які перевернули життя мільйонів людей.
Ті випробування, які випали на вашу долю, під силу було витримати тільки людям сміливим і сильним духом, відважним, мужнім, люблячим свою Батьківщину і свій народ!
Низький уклін вам, наші фронтовики, труженики тилу, вдови та діти війни! Нехай небо буде безхмарним, а оточуючі вас люди роблять все можливе, щоб ви були здорові і щасливі!

Цього дня, 7 травня в 1895 року, російський фізик і електротехнік Олександр Попов представив світу радіоприймач. А сталося це на засіданні Російського фізико-хімічного товариства.

Професор Санкт-Петербурзького університету продемонстрував винайдений ним грозовідмітник, що став першою у світі приймальною радіостанцією. В березні наступного року він продемонстрував вже прилад для передачі сигналів, передавши на відстань 250 м радіограму їх двох слів «Генріх’ Герц’».

Перші російські радіостанції були побудовані в кінці минулого століття і використовувалися, в основному, як засіб зв’язку. І лише в 20-і роки минулого століття радіо стало джерелом інформації. Тому День радіо вважається святом працівників всіх галузей зв’язку, радіоаматорів і радіожурналістів Росії.

На Заході винахідником радіозв’язку вважається італійський інженер Гульєльмо Марконі, що отримав патент на свій радіоприймач у 1897 році. 2 травня 1945 року на честь 50-річчя винаходу Попова постановою СНК СРСР 7 травня було оголошено Днем радіо.