Телеграфні ключі від US0KF
Усім доброго часу доби.
Сьогодні переглядав сайти й потрапив на сайт нашого Якова Мойсейовича, US0KF, а там дуже цікава й гарна інформація для розділу «Самодєлкін».
Виявляється, Яків Мойсейович захопився конструюванням і виготовленням телеграфних ключів. Ключі, прямо скажу, виходять у нього ексклюзивні.
Зв’язавшись із ним і погодивши, викладаю його напрацювання в наш розділ «Самодєлкін». Дивимося, читаємо, а якщо будуть питання щодо придбання чи інші — з ним можна зв’язатися через його сайт.
Розробок кілька, тож по порядку.
Якщо любиш телеграф, ключ треба купити або… зробити самому
Саме так, якщо це справжній телеграф, а не комп’ютер дає «CQ», а потім сам же приймає відповідь від іншого апарата, виводячи «буковки» на дисплей. Ідеться про живе спілкування телеграфом, з ручною передачею телеграфних знаків — якщо не на стандартному вертикальному ключі, то на електронному, але… ручками, ручками оператора.
І мені захотілося замість «пилки» з уламка ножівки чи смужки текстоліту зробити маніпулятор самому, не купуючи готовий в умільців, що продають їх за сотні доларів. Зробив уже кілька «виробів», ось один з останніх.
Як видно на фото, балансування важеля магнітне, а струмознімачі розташовані нестандартно, але зручно. На «виході» — ямбічний маніпулятор: треба ж спробувати й такий вид передачі телеграфу. Коли покажу? Не знаю, багато чого бракує — і «заліза», і ідей.
Ямбічний ключ із того, що було
Ось і ще один ключ, цього разу ямбічний, простий у виготовленні, з деталей, які ніколи раніше не були дефіцитними, — контактних систем від реле типу РП-4 (РП-5 чи РП-7, годяться будь-які). Отже, ключ із того, що було під руками.
Оскільки працювати ямбом не дуже просто — треба майже наново вчитися передавати всі знаки, — працюватиму на ньому простим способом, як на одноважільному, але з окремими коромислами для крапок і тире. Поки не навчуся працювати ямбом — посібників написано вже чимало, найкраще цього вчить Валерій Олексійович, UA3AO. Вчитися ніколи не пізно, чи не так?
А ще робитиму досконалішу конструкцію ключа, з осями на кулькових підшипниках, подібну до конструкції RA1AOM. Ось що поки вийшло.
Ще один одноважільний ключ
Продовжую новий для мене напрям HAM’івського хобі — конструювання маніпуляторів. Це вже четверта спроба зробити ключ, зручний і такий, що гарантує якісну передачу та, як я сам переконався, значно зменшує кількість помилок під час передачі, що, як виявилося, залежить не лише від майстерності оператора.
Як видно на фото, вісь важеля ключа обертається в підшипниках, запресованих у нижню й верхню пластини. Сама вісь діаметром 3 мм виготовлена зі сталі, загартована й запресована у важіль, на кінці якого встановлені контакти й один із магнітів. Другий магніт можна підводити до першого: від відстані між ними залежить сила їхнього притягання, яка впливає на «магнітну» пружність під час маніпуляції, повернення важеля без брязкоту та його балансування.
Нерухомі контакти взято від старих реле типу РП-4 і від контактів великих плоских реле, встановлених так, щоб під час контакту було невелике підпружинення, але не було відскоку.
І ще один одноважільний маніпулятор…
Показую ще один ключик, зроблений на обертовій опорі дисків чергового розібраного вінчестера. Балансування магнітне, брязкоту й відскоків немає, зусилля натискання легко підібрати.
P.S.1. Виявилося, що верхня обертова частина, на якій встановлено важіль, електрично не з’єднана з опорою, — довелося від важеля виводити м’який провідник. Такий самий провідник доводиться виводити від важеля, насадженого на вісь, що обертається в підшипниках (у конструкціях з парою підшипників), — варто перевіряти опір між обоймою та віссю… Через це можливі збої під час передачі, бо в слабкострумовому колі опір змінюється в значних межах.
P.S.2. Боюся, що на цій моделі ключа я не зупинюся… Ця робота затягує.
Отже… як зрозуміло з останньої фрази автора, зупинятися на цьому він не збирається. Ми уважно стежитимемо за його конструюванням і повідомлятимемо вас про нові розробки цього радіоаматора.