Коли професія, робота і хобі співпадають. (Частина 2)

http://www.cqrivne.com.ua/news/data/upimages/101787442.jpg )


Кілька тижнів потому (див. частину першу), я отримав з Києва бандероль і коли її розгорнув, то моїм радощам не було меж!

По перше, серед добрячої пригорщі радіодеталей, в очі відразу потрапили чорні транзистори П416Б, промарковані зірочкою. Що це означає, дядько Віктор мене вже «просвітив». Це не якісь там П401 з ширвжитку, це були відібрані і перевірені напівпровідники, які встановлюють навіть на апаратуру супутників і космічних кораблів!
А ще там були різні номінали керамічних і електролітичних конденсаторів, резисторів МЛТ, там були діоди Д9, високоомні телефони ТОН, феритовий стержень, «динамік» 0,1ГД-6 і навіть змінний конденсатор, ретельно запакований в картонну коробочку з написом «VEF 2х15-495pF»!

По друге, в бандеролі були ще дві книжки: довідник «Малогабаритна радіоапаратура» Терещука і «Саморобки на транзисторах» Рема Варламова. Тут слід сказати, що до цього я вже знайшов в бібліотеці чудову книгу Айсберга «Радіо – це дуже просто!», яку уважно проштудіював. Але там була теорія, а тут, у Варламова – практичні схеми з поясненнями, а в довіднику – цоколівка і параметри радіоелементів.

В той час, для сільського хлопця, вміст цього пакунка був справжнім скарбом!

До речі, саме ці книжки поклали початок моїй книгозбірні, і сьогодні займають в ній почесне місце.

Саме того літа я купив «Небо війни» Покришкіна та «Фараонову помсту» Голубєва. Якщо з першою книгою все зрозуміло, то друга була придбана завдяки ілюстраціям Георгія Малакова. Роботи цього художника, безпомилково впізнавані за стилем, були мені вже добре знайомі за книжками «Сивий капітан» та «Аргонавти Всесвіту» Владка, «Людина без серця» і «Шляхи титанів» Бердника, «220 днів на зорельоті» Мартинова.

Фантастична література тоді була надзвичайно популярна, адже це був романтичний час, коли людство робило самі перші кроки в Космос.

Повернемось до радіо. Паяльник на 60 Ват на саморобній підставці, грудка каніфолі та шматок припою вже давно чекають свого часу. На шматку звичайної фанери забиті маленькі цвяшки – така собі «макетка», на якій нарешті змонтований детекторний приймач. В навушниках ледь чутно звучать радіостанції Києва, Москви та Варшави, але вони заважають одна одній. Перепаюю відвід контурної котушки ближче до земляного кінця – вибірність зростає, але гучність катастрофічно падає.

Зрозуміло, потрібно поліпшувати антенне господарство! Замість виделки (), яка до цього слугувала заземленням, під водостоком закопую старе відро, до якого надійно, болтом і гайкою на 10 мм (іншого під рукою не знайшлось), прикручений товстий дріт, заведений в отвір віконної рами. Кімнатна антена від «Рігонди» поступилась місцем алюмінієвому провідникові, довжиною щось біля двадцяти метрів, який (з десятої спроби, за допомогою жилки, гайки і рогатки) був закинутий на високу тополю.

Зовсім інша справа! Гучність зросла, тепер можна впевнено чути 4-5 станцій на довгих хвилях. Вуха пухнуть від гумових амбушурів-«лопухів» телефонів ТОН-2. Часто я засинаю з ними на голові… Але що це? Після дощу мій приймач раптом перестав працювати. Виявляється, я знехтував порадою кріпити антену через ізолятори, окрім того, дріт торкався мокрих гілок…

Але ж транзисторні приймачі працюють з іншим типом антен – феритовими. І схема приймача «Забава-2» з книги Варламова вивчена вже вздовж і впоперек, і всі деталі є. Отже – вперед!

Тут у мене виникло питання – на чому ж монтувати схему? На фанерці вже якось непристойно, а текстоліту чи гетинаксу я тоді ще і в очі не бачив (нагадую, це 68- 69 роки). Рішення було знайдене «на грані фолу». В заскленій книжковій шафі, в два ряди, на всіх полицях, та ще на етажерці, стояли книжки моїх батьків, вже досить чимала бібліотека.

Тато був вчителем історії, тому там були присутнє обов’язкове «собраніє сочінєній» лєніна, щось біля 12-15 томів, в чудових темно-синіх палітурках. А що «собраніє» стояло в другому ряду, і ніколи не виймалось з шафи, я експропріював одну обкладинку. До речі, ця моя афера так ніколи і не була викрита.
(Далі буде)


Огигинал новости «Коли професія, робота і хобі співпадають. (Частина 2)»   -
«Радіоаматор Рівненщини»   -